Як сьогодні забезпечується розмінування в Україні? Хто має право проводити такі роботи і чому це – справа не для аматорів? Про це в ефірі Українського радіо розповів директор Центру гуманітарного розмінування Володимир Байда.

🔻 Про небезпеку і відповідальність
«Робота з вибухонебезпечними предметами – це вкрай небезпечно, ця робота фактично прирівнюється до ведення бойових дій», – наголосив Володимир Байда. 

Розмінування – надзвичайно небезпечний процес, який вимагає суворого дотримання міжнародних та національних стандартів. Крім того, власник або користувач землі має бути впевнений у безпечності ділянки після завершення робіт. Директор Центру зауважив, що єдиний шлях до цього – залучення сертифікованих операторів гуманітарного розмінування.

🔻 Сертифікація — обов’язкова умова
Усі процеси в межах протимінної діяльності підлягають сертифікації. Їх – дев’ять, і кожен потребує окремої експертизи та контролю.
Зокрема:
🔸нетехнічне та технічне обстеження;
🔸розмінування вручну та із використанням машин і механізмів;
🔸застосування кінологічних розрахунків мінно-розшукової служби;
🔸очищення районів бойових дій;
🔸розмінування акваторій;
🔸знешкодження (знищення) мін/вибухонебезпечних залишків війни;
🔸інформування населення про ризики, пов’язані із мінами та вибухонебезпечними залишками війни.

«Робити самим цю роботу чи користуватися послугами якихось людей, які кажуть, що можуть це зробити – це вкрай небезпечно. Без сертифікації, без офіційного статусу оператора – ніяк не обійтися», – зазначив Володимир Байда.

🔻 Розвиток галузі
«Ще два роки тому офіційних операторів гуманітарного розмінування в Україні було близько 20-30. Сьогодні їх уже 98», – розповів директор Центру. Такий ріст – результат активної роботи уряду, міжнародної підтримки і залучення приватного сектору.

Зараз до гуманітарного розмінування долучаються не лише великі міжнародні організації, а й українські благодійні фонди, комерційні компанії, державні структури. Зростає і кількість фахівців, задіяних у цій сфері з гідною оплатою праці. Це досить непоганий варіант реабілітації для військових, які вже не можуть з різних причин продовжувати службу.

Окремо директор Центру зазначив: «Громадам немає потреби створювати власних операторів – це складно і капіталоємно. Але вони можуть долучатися до системи як “шерифи” – виявляти вибухонебезпечні предмети і повідомляти операторів».

🔻 Інновації замість тварин: майбутнє – за технологіями
Володимир Байда прокоментував питання використання тварин у розмінуванні. За його словами, хоч зараз у світі ще використовують щурів, бджіл – в Україні таких підходів не застосовують. І, найімовірніше, не будуть.

«Такі методи є, зокрема в Камбоджі, але набувають поширення зоозахисні рухи і все більше чуємо, що використання тварин у розмінуванні – це можливо не найкращий варіант. Тут є й інша історія, з розвитком супутникових технологій, штучного інтелекту виглядає так, що з часом все таки тваринок буде замінено технологіями, машинами, роботами», – зауважив Володимир Байда.

Запис розмови:
http://ukr.radio/